- обряджений
- [обр’а/джеинией]
м. (на) -ному/ -н'ім, мн. -н'і
Орфоепічний словник української мови. - «Перун». 2008.
обряджений
Смотреть что такое "обряджений" в других словарях:
обряджений — а, е, розм. Дієприкм. пас. мин. ч. до обрядити … Український тлумачний словник
обряджений — дієприкметник розм … Орфографічний словник української мови
обрядженість — ності, ж. Абстр. ім. до обряджений … Український тлумачний словник
